6 серпня 2026 року речник Європейської комісії з питань бюджету Балаж Уйварі на брифінгу в Брюсселі відреагував на заяву президента України Володимира Зеленського щодо відмови партнерів у наданні додаткових протибалістичних засобів. Уйварі наголосив, що Україна самостійно визначає свої оборонні потреби відповідно до ситуації на полі бою та може звертатися із запитами, зокрема на ракети-перехоплювачі для протидії балістичним атакам. За його словами, українська сторона регулярно надсилає нові запити та контракти, які в Єврокомісії розглядають «у максимально швидкому режимі».
Цифри військової допомоги ЄС
Уйварі заявив, що пріоритетом залишається закупівля озброєння, виробленого в ЄС або Україні, а чинні правила дозволяють фінансувати закупівлі й за межами Євросоюзу, якщо цього потребує ситуація. На запитання про можливі перешкоди для передачі Україні ракет-перехоплювачів, які вже є в розпорядженні окремих країн ЄС, речник відповів, що йому «невідомо про будь-які проблеми».
Контекстом для брифінгу стали озвучені раніше цифри: Євросоюз уже виділив Україні 8,5 млрд євро з кредиту обсягом 90 млрд євро на оборонні потреби, а під час візиту президентки Єврокомісії до Києва оголошено пакет у €10 мільярдів на ракети, безпілотники та винищувачі.
Передумови заяви Зеленського
5 серпня на засіданні РНБО Зеленський повідомив, що у першому півріччі 2026 року постачання ракет для протиповітряної оборони від партнерів скоротилося втричі порівняно з 2025 роком, а офіційною причиною відмови у Києві називають бойові дії на Близькому Сході. Тієї ж ночі Росія завдала ракетного удару по Києву. За даними видання The Washington Post, Зеленський пов’язав жертви удару з браком ракет ППО. Раніше під час зустрічі в Білому домі він просив у президента США Дональда Трампа 300 ракет-перехоплювачів Patriot; за даними The Atlantic, Трамп відмовив у наданні нових ракет для Patriot.
Залишити відповідь